ЗДИВУВАННЯ

Буває, часом, здивування,

Порушить затяжну нірвану.

Як ми, частенько із розмаху

Змахнем непрошену комаху.

Новин сьогодні не чекаю,

Лиш для порядку проглядаю

Без сподівань поштову скриньку,

По звичці, лише на хвилинку.

Але застиг, відкривши рота ‒

Вірші, мов самородки злота.

Не знаю, як зреагувати,

Оговтавшись почав читати.

Глибокі думки не по віку,

Немов вже досягла ти піку,

Художні образи красиві

Й емоцій щирих ціла злива.

Ще раз і два перечитаю,

А поки успіхів бажаю

В поезії тобі блискучих...

Нічого більше не озвучу.

Тепер мене не розчаруєш,

Бо справді вправно вже віршуєш,

Я бачу вишуканість стилю,

Який підніме мов на крилах.