В ОКСАНИН ПЕРЕДДЕНЬ

Так сліпить сонечко яскраве!

День зранку видався весняний,

Все урочисте й величаве ‒

Явися, ангеле, Оксані!

 

“Який Оксанин день сьогодні ‒

Така й весна” ‒ нерідко кажуть,

Правдиві приказки народні,

Давно з прикметами нас в’яжуть.

 

Ще лютий, прийдуть і морози,

А, може, буде й завірюха,

Та продають уже мімозу,

І скоро скинем капелюха.

 

Бо першим вісником весняним,

Який вершить холодну зиму,

До нас приходить День Оксани ‒

Ознаку вказує незриму.

 

А хто ж зразком сьогодні стане

Бадьорості та оптимізму,

Коли не ти для нас, Оксано?

Не піддавайся фаталізму!

 

Поглянь лишень на ясне небо,

І крок зроби назустріч людям,

Їм завжди довіряти треба,

Й тоді все в тебе добре буде.

 

А ангел завітає знову ‒

На все життя він твій хранитель ‒

І доброзичливу розмову,

З ним стиха будете творити.

 

Нема причин, щоб заважали

Тобі спокійно почуватись,

Ми хочем, щоб ти завжди знала ‒

З тобою поруч батько й мати.

 

З цим і живи, а над тобою

Хранитель твій нехай витає,

І рідні ставляться з любов’ю.

Ти правда, теж цього бажаєш?