БЕЗ ВІДПОЧИНКУ І ПОКОЮ

Людину, як і дерево чи камінь

Й на перший погляд оцінити можна,

Відразу місце їй дадуть між нами,

Якщо воно і не було порожнє.

Я зустрічав в житті людей багато,

Когось уже давно забув назавжди,

Але така людина ця завзята −

Не викреслиш, якщо заради правди!

Ще був я необстріляним підлеглим,

Таки боявся трохи, признаюся,

Але отримував завжди належне,

Оцінить він, я знову стрепенуся.

Вселити віру в себе, зарядити,

Його чуття повірити у тебе,

Був строгий та умів і похвалити,

Вчив працювати, не пнучись на небо.

Сьогодні, навіть, через стільки років

Підтримає, не пройде стороною.

Мене також. А сам не йде на спокій,

Живе без відпочинку і покою.

Такий і на девʹятому десятку,

Висловлюю від серця у подяці,

Багато літ, здоровʹя і достатку

Михайлу Яковичу Корніяці!