ЗА НАШОГО ТЬОМУ
Начебто знайомий
Хлопець цей високий,
Силу відчуваєм,
У плечах широкий.
Трохи ближче глянем −
Тьому впізнаємо,
Гордість викликає
Поведінка чемна.
Пролетіли швидко
Аж чотири роки,
Він, як міг, старався,
Вчився без мороки.
У п’ятому класі,
Щоб щастило Тьомі,
Келихи піднявши,
Вип’ємо ბორჯომი.
Він крокує стрімко,
Аж дівчата скачуть,
Перебігти хочуть,
Як його побачать.
Та байдужим оком
Скоса поглядає,
Не до них Артему,
Хай ще почекають.
Хочемо всі разом
Ще медаль блискучу,
Буде хай на радість
Наш Артем везучим.
Ще багато вчитись,
Треба стать на ноги,
Зустрічатись будуть
Нелегкі дороги.
Вип’ємо ბორჯომი,
Щоб Артем нам скоро
Подавав надії,
Як міцна опора.
Вип’мо всі дружно,
За нащого Тьому,
Щоб йому щастило,
Не тільки боржому!
- Автор: Остапець Володимир Степанович
- Дата публікації: 2021-01-07 16:46
- Дата написання вірша: 2017-05-26