МУДРІСТЬ
Розчаруваннями кінчаються НАДІЇ.
Це завжди так було, так буде, так і є.
Людину полонять рожеві мрії,
Та щастя від надії не стає.
А ВІРА – це лиш ілюзорна мрія,
Вона в оману може завести,
І справжня суть її – сліпа надія.
Чому не буть – не буде, віриш ти?
А ось ЛЮБОВ цілком у власній волі,
Вона людей на подвиги штовха,
Але любов приносить часто болі,
Приводить ще частіше до гріха.
І лиш СОФІЯ – МУДРІСТЬ, їхня мати,
Як об’єдна НАДІЮ, ВІРУ і ЛЮБОВ,
Всі перепони може подолати,
Вона завжди була основою основ.
Та в МУДРОСТІ свого вогню немає,
У мудрого завжди холодна кров.
Його на подвиги ті пристрасті штовхають,
Які дають НАДІЯ, ВІРА і ЛЮБОВ.
- Автор: Остапець Володимир Степанович
- Дата публікації: 2020-11-14 10:19
- Дата написання вірша: 2014-12-26