МУДРІСТЬ

Розчаруваннями кінчаються НАДІЇ.

Це завжди так було, так буде, так і є.

Людину полонять рожеві мрії,

Та щастя від надії не стає.

А ВІРА – це лиш ілюзорна мрія,

Вона в  оману може завести,

І справжня суть її  – сліпа надія.

Чому не буть – не буде, віриш ти? 

А ось ЛЮБОВ цілком у власній волі,

Вона людей на подвиги штовха,

Але любов приносить часто болі,

Приводить ще частіше до гріха.

І лиш СОФІЯ – МУДРІСТЬ, їхня мати,

Як об’єдна НАДІЮ, ВІРУ і ЛЮБОВ,   

Всі перепони може подолати,

Вона завжди була основою основ.

Та в МУДРОСТІ свого вогню немає,

У мудрого завжди холодна кров.

Його на подвиги ті пристрасті штовхають,

Які дають НАДІЯ, ВІРА і ЛЮБОВ.