НЕ ЗАПРЯГАЙМОСЯ В ЧУЖІ ОГЛОБЛІ!
Сьогодні День святого Миколая
І п'ятикласники в належному вбранні,
Всіх вишиванка в однострій єднає,
Як на снігу калини китиці рясні.
Красиві, урочисті та святкові
Традиції, що повернулися до нас,
Якби вони учили ще й любові,
Але панує щось роздору й злості час.
Дивлюсь, у хлопця акуратна стрижка,
Та долар, як тавро на правому виску,
Традиції й сучасність надто близько,
Символіка така, мов шия в мотузку.
В селі моєму храм, з дитинства знаю,
Спекти старенька мати хоче пиріжка,
Чи зайде хто, чи ні, вона чекає
І вже горить лампадка біля божника.
Традиції ‒ вони живуть в народі,
Прийшовши у сучасність з глибини віків,
Тепер їх забувають при свободі,
Стираючи й міняючи з усіх боків.
Й донині надягають вишиванку,
Вплітаючи її в екстравагантний вид,
Та не робіть з традицій забаганку,
І не видумуйте огидних халамид.
Прошу, не поспішайте, люди добрі,
Адже ніхто не зміг ще обігнати час,
Не запрягайтеся в чужі оглоблі,
Бо ще, оглянувшись, сміятись будуть з вас.
- Автор: Остапець Володимир Степанович
- Дата публікації: 2021-01-14 13:27
- Дата написання вірша: 2000-01-01