НЕ ЗАПРЯГАЙМОСЯ В ЧУЖІ ОГЛОБЛІ!

НЕ ЗАПРЯГАЙМОСЯ В ЧУЖІ ОГЛОБЛІ!

Сьогодні День святого Миколая

І п'ятикласники в належному вбранні,

Всіх вишиванка в однострій єднає,

Як на снігу калини китиці рясні.

 

Красиві, урочисті та святкові

Традиції, що повернулися до нас,

Якби вони учили ще й любові,

Але панує щось роздору й злості час.

 

Дивлюсь, у хлопця акуратна стрижка,

Та долар, як тавро на правому виску,

Традиції й сучасність надто близько,

Символіка така, мов шия в мотузку.

 

В селі моєму храм, з дитинства знаю,

Спекти старенька мати хоче пиріжка,

Чи зайде хто, чи ні, вона чекає

І вже горить лампадка біля божника.

 

Традиції ‒ вони живуть в народі,

Прийшовши у сучасність з глибини віків,

Тепер їх забувають при свободі,

Стираючи й міняючи з усіх боків.

 

Й донині надягають вишиванку,

Вплітаючи її в екстравагантний вид,

Та не робіть з традицій забаганку,

І не видумуйте огидних халамид.

 

Прошу, не поспішайте, люди добрі,

Адже ніхто не зміг ще обігнати час,

Не запрягайтеся в чужі оглоблі,

Бо ще, оглянувшись, сміятись будуть з вас.

  • Автор: Остапець Володимир Степанович
  • Дата публікації: 2021-01-14 13:27
  • Дата написання вірша: 2000-01-01
Категорія
Колір Фону
Сортувати по типу:
Переглянуті вірші
Наступний вірш