ЖІНОЧИЙ ДЕНЬ
В’ятровичу перекосило
Тим “Восьмим березням” лице,
Неначе бідного сказило,
Бог наказав нас “мудрецем”.
До дня жіночого підходить
Він справа, зліва і з боків,
Щороку мутить, колобродить,
Щоб сумнів взяв чоловіків.
Не ображаймось, він убогий,
Хоч заслужив, щоб наказать,
Бо гарного робить не може,
А свято пнеться зіпсувать.
Шануємо ми всі Тараса
Та день народження його,
З жіночим днем завжди прикрасять
Весну ‒ одне ж до одного.
Бо жінка ‒ мати і кохана,
А долю має нелегку,
Хай буде свято це весняне
Щороку на її віку.
Не владний хтось забороняти
Ні дат нам пам’ятних, ні днів,
Народ завжди вшанує свято,
Коли й прийдуть часи скрутні.
І далі будемо вітати
З жіночим днем прекрасних дам,
Не треба тільки вподоблятись
Тим недолугим “мудрецям”.
Здоров’я й радості бажаєм,
Усмішку завжди чарівну,
Життя без вас не уявляєм,
Бо ви даруєте весну!
Усім вам шле свої вітання
Наш чоловічий колектив,
Уваги, вірного кохання,
Удач, найкращих перспектив!
27.2.2017 р.
- Автор: Остапець Володимир Степанович
- Дата публікації: 2021-01-10 18:56
- Дата написання вірша: 1970-01-01