АРИСТОКРАТИ ПО ПОРОДІ

У двадцять першому столітті,

Коли дірки на джинсах в моді,

Буває в оперу в лахмітті,

А не у смокінгах, приходять.

Та ось на мармурових сходах

Прекрасна пара зупинилась –

Аристократи по породі,

Стоять реальні, не приснились.

Сорочка в нього білосніжна,

Метелик комірець фіксує,

А посмішка у дами ніжна

І сукні зачіска пасує.

Вони не з сторінок роману,

На фестивалі наші діти!

Любуюсь без самообману,

Бо як за них не порадіти?

Нехай життя красивим буде

Таке у вас, як ви сьогодні,

Живіть завжди на повні груди,

Роки безхмарні і погодні.