ЗІРКИ У ЛИСТОПАДНУ ПОРУ
Зірки зійшлися в листопаді
На тлі сімейної орбіти,
Красуються, як на параді,
Немов коштовні самоцвіти.
Жива півонія тендітна,
За нею той, що любить тишу,
Останній в місяці привітно
Нові статті студентам пише.
Така загадка нашим дітям,
Ану, хто перший відгадає,
Кого найкращого у світі
Серед зірок ось цих впізнає?
В Артема мама тут із татом,
А Лєра з Женею, як квітки,
Обнять свого їм справжнє свято,
То й туляться, немов лебідки.
Оксану привітали щойно,
Олегів день тут незабаром,
Обоє виросли достойні,
Гордитись є чим нам на пару.
У них все добре, хай ще краще
Все буде на життєвій ниві,
Стежки ведуть їх підходящі
В майбутнє добре і красиве.
Наш Ігор з виду не романтик,
В очах відсутня поетичність,
Та ерудит і аналітик,
І притаманна статистичність.
Так ‒ не романтику Шопена,
Не полонезу чисті звуки,
Симфонії творить на сцені
Економічної науки.
- Автор: Остапець Володимир Степанович
- Дата публікації: 2021-01-19 19:33
- Дата написання вірша: 2000-01-01