ЗІРКИ У ЛИСТОПАДНУ ПОРУ

ЗІРКИ У ЛИСТОПАДНУ ПОРУ

Зірки зійшлися в листопаді

На тлі сімейної орбіти,

Красуються, як на параді,

Немов коштовні самоцвіти.

 

Жива півонія тендітна,

За нею той, що любить тишу,

Останній в місяці привітно

Нові статті студентам пише.

 

Така загадка нашим дітям,

Ану, хто перший відгадає,

Кого найкращого у світі

Серед зірок ось цих впізнає?

 

В Артема мама тут із татом,

А Лєра з Женею, як квітки,

Обнять свого їм справжнє свято,

То й туляться, немов лебідки.

 

Оксану привітали щойно,

Олегів день тут незабаром,

Обоє виросли достойні,

Гордитись є чим нам на пару.

 

У них все добре, хай ще краще

Все буде на життєвій ниві,

Стежки ведуть їх підходящі

В майбутнє добре і красиве.

 

Наш Ігор з виду не романтик,

В очах відсутня поетичність,

Та ерудит і аналітик,

І притаманна статистичність.  

 

Так ‒ не романтику Шопена,

Не полонезу чисті звуки,

Симфонії творить на сцені

Економічної науки.

  • Автор: Остапець Володимир Степанович
  • Дата публікації: 2021-01-19 19:33
  • Дата написання вірша: 2000-01-01
Категорія
Колір Фону
Сортувати по типу:
Переглянуті вірші
Наступний вірш