КОЛИСЬ ДО ТЕБЕ ВКОТРЕ Я ПРИЙДУ

У мене жити є де і за що,

І вік нехай який ще не який,

Не проміняв і совість ні на що

Й не надто тягне плечі хрест важкий.

Здоров’я ще “по паспорту” моє,

Та й голова, як в молоді роки,

Для радощів онуків троє є,

І жити б всьому цьому завдяки.

Нехай живу тепер у самоті,

Але не забуваю і тебе,

Навідуюсь щомісячно й тоді

Не так вже боляче в душі шкребе.

Отож живу й чіпляюсь за життя,

Назад не вернеш, треба розуміть,

А гріти будуть свіжі почуття,

Й продовжувамуть мені світить.

Щоб залишитись поряд назавжди,

Колись до тебе вкотре я прийду

Не забарюсь, лиш трохи підожди,

Я спокій біля тебе теж знайду.