О Н У Ч К И

Онучки наші, як ті пучки на правиці!

Дивіться, ось мізинчик чарівний,

На радість підростає колоском пшениці,

Щоб каравай прикрасить золотий.

А поряд он пишається тендітна квітка,

Бутоном розпускається вона,

Несе свою голівку гордо, мов лебідка,

Любуєшся ˗ розкішна й запашна!