ПРИЙШОВ ТЕБЕ Я ВКОТРЕ ПРИВІТАТИ

Ми час від часу друзів зустрічаєМ,

Приймаємо, вітаєм, пригощаєМ,

Тісні й міцні зв’язки завжди тримаєМ,

Без них життя своє не уявляєМ,

Та мало нам, отож нових шукаєМ,

А як приходить час - когось втрачаєМ,

Від серця відпустити болісно звикаєМ

Й аж до свого кінця їх пам’ятаєМ.

Багато прожили ми в дружбі разоМ,

І не було ні сварок, ні образИ,

Тримались купи в труднощах щоразУ,

Ця дружба нам була дороговказоМ,

Пройшла вона випробування часоМ,

Дорожимо ми нею, як алмазоМ.

Повірте, що кажу це не не для фразИ –

В нас досвіду десятки літ в запасІ.

Минає вік вже довгий і строкатиЙ,

Подіями всілякими багатиЙ,

Доводиться з покірністю чекатИ,

Коли прийде вже час усе кінчатИ -

Свого майбутнього не можеш знатИ,

Але близьких не гоже забуватИ,

Тож знов прийшов я, щоб тебе вітатИ

І довгих літ в здоров’ї побажатИ.