ЛИХОЛІТТЯ
Історія багато
Знає лихоліть,
Не рідко знову
Повертаються вони,
І новим поколінням
Все своє прожить,
Батьки терпіли,
І терпітимуть сини.
А лихоліть немало
Випадає нам:
Війна, стихійні лиха,
Голод, неврожай.
І може бути важче
Дітям, ніж батькам,
Завжди готовий будь
Та гіршого чекай.
Історія хоч пам’ятає,
Та не вчить,
Ламають люди дрова,
В цьому їх вина,
Цінить життя уроки
Забувають вмить,
А потім довго плачуть
Та терплять сповна.
Коли навчаться люди
Пізнавать біду,
Та обминати
Небезпеку лихоліть?
Самим впливати
На історії ходу,
Прийдешнім дати
Після них спокійно жить!
- Автор: Остапець Володимир Степанович
- Дата публікації: 2021-01-05 20:38
- Дата написання вірша: 2015-01-24