Ты рождена почти в сочельник, как царевна,
И быть тебе поэтому, подобно ей,
Умом и красотою королевой,
И чтоб жених был королевич Елисей!
А если через дверь, калитку, или что другое,
Чернавка станет хлеб просить иль сухари,
Ты дай ей хлеб, а яблочко в подарок наливное
Из рук Чернавки этой не бери!
Скажи, что дверь открыть ты ей не можешь,
Нет времени на разговоры с ней,
Спечь пироги еще сегодня хочешь,
Пока придут с охоты семь богатырей.
И жди гостей, они к тебе на праздник,
На День рожденья обязательно придут,
Подарков много дорогих и разных
В красивых упаковках принесут!
Сегодня тоже мы хотим тебя поздравить,
Со всеми вместе пожелать тебе добра.
И за твое здоровье, счастье, радость
Поднять нам первый тост уже пора!
Родная Женя, внучка дорогая!
Ставай еще прекрасней и умней,
Всего мы самого хорошего тебе желаем,
И пусть тебе приснится королевич Елисей.
Ну, а пока тебе расти, учиться,
Ты скаждым годом будешь все взрослей,
Ведь надо у царевну превратиться,
Чтоб повстречался королевич Елисей!
Післяслово від автора:
Проби пера... Протягом уже досить тривалого життя було кілька спроб складати вірші та писати прозу. Це було переважно в далекі шкільні роки, але не сприймалось мною всерйоз, тому мало що збереглось, а точніше майже все забулось. З тих часів у мене особлива любов до поезії. Добре розумів, що хисту поета не маю. Інколи міг перефразувати куплет якоїсь улюбленої пісні. Наприклад, я люблю пісню ”Изгиб гитары желтой” Олега Митяєва, але слова останнього куплету, як на мене, не зовсім гармонують із основним змістом:
И все же с болью в горле мы тех сегодня вспомним,
Чьи имена, как раны, на сердце запеклись.
Мечтами их и песнями мы каждый вдох наполним.
Как здорово, что все мы здесь сегодня собрались!
Я вирішив замінити їх на більш оптимістичні і такі, що відповідають настрою, коли друзі сидять з гітарою біля багаття:
Давайте с тихой грустью мы тех сегодня вспомним,
С кем на путях-дорогах попутчиками шли.
За встречи и за дружбу по рюмочке наполним.
Как здорово, что все мы здесь сегодня собрались!
Ось такі, зовсім несерйозні та безнадійні, перші мої зустрічі з віршуванням.
Пригадую ще епізоди. На 5-й день народження онуки (2013-й рік) написав чотири рядки, навіяні казкою О.С. Пушкіна “Сказка о мертвой царевне и о семи богатырях”:
Ты рождена почти в сочельник, как царевна,
И быть тебе поэтому, подобно ей
Умом и красотою королевой,
И чтоб жених был королевич Елисей!
Було так. Першого січня ми читали з нею казки О.С. Пушкіна, в тому числі й цю. А народилась Женя 4 січня. Вона стала просити, щоб на день її народження я також прочитав вірші.
І ось, коли я їй пояснював слово “сочельник”, у мене виникла ідея скласти кілька привітальних рядків. А вже на сьомий день народження (цього року) дописав привітання з днем народження Жені (вірш "Внучке к семилетию"), наведений вище.
- Автор: Остапець Володимир Степанович
- Дата публікації: 2020-11-14 17:16
- Дата написання вірша: 2015-01-04
Читайте також схожі вірші
