ДОЧЦІ

Як народилась, я з тобою

Відчув батьківські почуття,

Вони залишаться зі мною

Назавжди, на усе життя.

 

Росла весела, не плаксива,

Віршами сипала навкруг,

Як лялька, ти була красива

Серед одноліток-подруг.

 

Ти до всього була цікава,

Рукою міряла окріп,

Гвіздком розетку замикала –

Скрізь шкода: в хаті і в дворі.

 

З охотою ходила в школу,

Любила вчительку свою,

Ловила зльоту все навколо

І радувала всю сім’ю.

 

Раділи ми тобі всі разом,

Та непомітно ти зросла,

Як атестат дали, відразу

Екзамени у ВУЗ здала.

 

Роки студентські пролетіли,

Ти з досвідом тепер таким,

За все берешся діло сміло

Бо можеш справитися з ним.

 

Освіту ще одну здобу́ла,

Тобі послужить і вона,

Хай прийде час, щоб ти відчула

Себе в професії сповна.

 

Кар’єра прийде, ще не вечір,

Жар-птицю за хвоста ловить,

І буде в тебе все до речі,

На все хай Бог благословить!

 

Тепер сім’ї своїй радієш,

Синок росте – міцний дубок,

Ти виростить його зумієш,

Я вірю, буде з нього прок.

 

І в тебе, Ксюша, все ще буде,

Ще ти діждеш своїх плодів,

І жити будеш, як всі люди,

Щоб долі дякувать тоді.

 

Мої батьківські побажання

Хай здійсняться до одного,

За це молитва не остання

Для тебе з серця йде мого.