ЦЕ НЕ СТАРЕЧА СЛАБКІСТЬ!
Мої і дні і ночі протікають
Обабіч від подій та суєти,
Я їх минаю і не помічаю –
Як можна, хочу стороною обійти.
Стараюся назад не хочу обертатись,
Хоч там у спогадах моє життя,
Коли згадаєш - треба розлучатись,
Бо не буває у минуле вороття.
Щодня шукаю хоч якусь зачіпку
Й ступити хочу у майбутнє крок,
Почути, співи солов’я, чи скрипку,
Або березового соку хоч ковток.
Нічого не лишилося, що гріло,
Лише від того ожива душа,
Коли вдається взятися за діло,
Дітей навчати – це продовжує втішать!
І я новим можливостям радію,
Такі вони, учителі старі,
Тому про нових учнів знову мрію
Із ними зустріч – свято у календарі!
Повірите – це не стареча слабкість,
Як все життя ви школі віддасте,
Колишні учні висловлять подяку
Й вона в душі у вас букетом зацвіте!
Із заздрістю сьогодні вас вітаю
Мої старі колеги й молоді!
Нових вам перших дзвоників бажаю,
І перспектив в дні вересневі золоті!
Не думайте про те, що й вам прощатись
Із школою прийдуть колись часи,
Як я, учителями залишайтесь,
Старайтеся свій факел знань не погасить.
- Автор: Остапець Володимир Степанович
- Дата публікації: 2022-06-30 18:11
- Дата написання вірша: 2022-06-30