Щ А С Л И В Е
Тополина алея,
Як тунель у Щасливе,
Коли йдеш, було, нею,
Свіжо так і красиво.
Вже давно ці тополі
Замінили на липи,
І котеджі довкола,
Та реклам логотипи.
У селі все змінилось,
І красиво, й сучасно,
Та колишнє приснилось,
Таке миле й прекрасне.
У чергове минає
Ювілей – кругла дата,
І щасливці вітання
Будуть знову приймати.
Десь у рік Перемоги
Народилось Щасливе,
В дні надій і тривоги,
У епоху бурхливу.
Нелегка була справа,
Це село збудувати,
Тому людям тим слава,
Треба їх пам’ятати.
В перспективах майбутніх
Ми старе не забули,
Разом будуть присутні
І сучасне й минуле.
Тополину алею
Ми згадаєм щемливо,
Хай лісок замість неї
Прикрашає Щасливе.
І лишиться подарком
Вже й від нас для нащадків,
Назвемо його парком,
Приростивши посадку.
Щоб по парку гуляли
Наші діти щасливі
Та село прославляли,
І нове і красиве.
На просторих алеях
Іменні будуть лави,
Щоб відбить, як в музеї,
Щасливчан добрі справи.
І щоб кожен у парку
Хоч на мить зупинився,
Як зайшов через арку,
Наче в храмі, вклонився.
Ніби символ подружжя,
Щоб виднілась довкола
Пара лебедів дружних,
Де сільрада та школа.
І тоді вже чекати
До Щасливого в гості
Можна світ весь строкатий,
Ми гостинні і прості.
- Автор: Остапець Володимир Степанович
- Дата публікації: 2020-11-14 12:38
- Дата написання вірша: 2015-03-31